Проєкт особисто підтримав всесвітньовідомий режисер Девід Лінч та його фонд David Lynch Foundation, який виступив партнером заходу.

Немає більше випромінювання радіоактивної отрути, тепер випромінюємо світ, узгодженість і щастя! – написав Лінч у своєму листі.

Зона смерті перетворюється в зону порятунку

Виставка у Києві складається з двох взаємодоповнюючих блоків, які розташовані на подвір’ї та у залах музею – "Ковчег. Чорнобиль" і "Мутація", що на смисловому та візуальному рівні постають частиною великої, цілісної історії, створеної автором.

Значна частина робіт – 11 банерів розміром 2,5 х 5 метрів – були складовою грандіозної експозиції, що цьогоріч виставлялася просто неба у центрі Прип’яті і була присвячена 35-й річниці аварії на Чорнобильській АЕС.

На творах "Ковчег. Чорнобиль" зображені екзотичні тварини, зроблені Денисом Копиловим у різних куточках планети, що розташовані у просторі Чорнобильської зони. Вони – символи перетворення цієї місцевості із зони смерті та занепаду на зону життя та порятунку.

Роботи з частини "Мутація" були створені Копиловим у співавторстві з його мамою – Ольгою Копиловою – художницею, що вибірково розфарбовувала фотографії тварин, використані у проєкті "Ковчег. Чорнобиль", акрилом та гуашшю. У такий спосіб Копилов візуалізує ідею уявних мутацій цих фото, що ніби піддались впливу радіації.

"Природа Чорнобиля – це діамант України"

Я багато років подорожував світом, відвідав близько 80-ти країн, а також Антарктиду й Арктику. Усюди фотографував природу, тварин, – розповідає Денис Копилов. – Однак ніколи не бував у Чорнобильській зоні. Одного разу здійснив цю мрію і здивувався: не побачив чупакабр, мутантів... Лише занедбані села, міста і неймовірної краси природу. І саме тут, в Зоні, ми можемо спостерігати унікальний процес – тварини почали забирати свою територію. Як це не парадоксально, але саме тут вони почуваються безпечно під захистом радіації. Відомо, що тут чудово прижилися червонокнижні коні Пржевальського, то чому б не спробувати уявити, що Чорнобильська зона могла б стати прихистком і для інших рідкісних видів? Так і виникла ідея цієї виставки для тварин у самому безлюдному місці планети.

"Природа Чорнобиля – це діамант України, – продовжує автор проєкту. – Я захотів донести цю думку всім. Привезти китів, леопардів, пінгвінів, жирафів у зону відчуження... Тут має бути національний парк світового масштабу".

Плівка – ровесниця аварії на ЧАЕС

Копилов робив кадри для виставки на шести типах плівки (чорно-білих та кольорових) та на двох цифрових фотоапаратах і дроні. Унікальним є те, що одна з плівок – "Свєма" – була знайдена в Прип’яті на заводі "Юпітер" і є ровесницею аварії на ЧАЕС. Попри всі обставини, вона виявилась у робочому стані. І саме фото, зроблені на цю плівку, її фактура, стали основою всієї колекції.

Глядач – лось

Автор проєкту з особливим натхненням пригадує такий символічний епізод: "Пізно вночі, коли ми закінчили монтувати виставку у Прип’яті, на колонаду на центральні площі міста вийшов… лось. Він і став першим глядачем моїх робіт".