Вчені проаналізували хімічний склад бивня шерстистого мамонта, щоб визначити, скільки тварина територіально пройшла за своє життя.

Виявилося, що мамонт подолав близько 70 тисяч кілометрів - цього достатньо, щоб обійти Землю по екватору майже двічі.

Шерстисті мамонти - родичі сьогоднішніх слонів.

Вони населяли північні широти Землі у плейстоцені - епосі четвертинного періоду, яка почалася 2,58 млн років тому і завершилася 11,7 тис. років тому, з закінченням останнього льодовикового періоду.

17 тисяч років тому

Дослідження бивня мамонта опублікували у журналі Science.

Воно допомагає зрозуміти, як переміщувалися протягом життя ці древні істоти.

"Неясно, чи була це сезонна міграція, але цей мамонт пройшов пристойну відстань", - говорить один з авторів роботи доктор Метью Вуллер з університету Аляски у північному місті Фербанкс.

"У різні періоди життя мамонт відвідав багато районів Аляски. Що вражає, якщо уявити, наскільки велика ця територія", - додає вчений.

Бивні мамонта у даному контексті нагадують деревні кільця - за ними можна прочитати історію життя тварини.

Більше того, деякі хімічні елементи, які потрапили у бивні за життя тварини, можуть бути географічними покажчиками тих місць, де свого часу побував мамонт.

За цими даними дослідники з'ясували історію подорожей самця, який жив 17 тисяч років тому на півночі Америки.

Його рештки знайшли біля заполярного гірського хребта Брукс на півночі штату Аляска.

"З моменту народження і до самої смерті вони ніби ведуть щоденник і він записується на їхніх бивнях", - пояснює директор Музею Півночі Університету Аляски Пет Дракенміллер, який також брав участь в дослідженні.

Бивні - це видовжені зуби ссавців, якими були були мамонти.

"Мати-природа зазвичай не веде настільки зручних і повних записів про життя індивіда", - додає Пет Дракенміллер .

Бивні мамонтів наростали шарами протягом усього життя тварини.

Якщо розрізати бивень по довжині, він виглядає як вкладені одна в одну ріжки для морозива. І при цьому описують хронологію життя власника.

Ізотопи і мапи

Дослідники отримали дані про подорож мамонта, вивчаючи ізотопи хімічних елементів стронцію і кисню, що містяться в півтораметровому бивні.

Потім їх проаналізували на основі мап, які описують розподіл ізотопів на Алясці.

Виявилося, що за 28 років життя на планеті мамонт подолав 70 тисяч кілометрів. Для порівняння: довжина екватора - 40 тисяч км.

Дослідження також вказує на можливі причини зникнення мамонтів.

Для тварин, які населяли дуже великі площі (так звані "мамонтові степи"), вторгнення лісів на трав'янисті рівнини, їхнє природне місце існування, у кінці останнього льодовикового періоду створило серйозні проблеми.

Мамонтам стало складніше шукати їжу і водночас на них самих частіше стали полювати хижаки.

Іншим фактором вимирання мамонтів вважають полювання людини.