Ви можете випадково переплутати цибулю-порей і зелену цибулю, але це зовсім інша рослина з того ж роду.

По-перше, цибуля-порей значно більша за зелену цибулю. У неї ширше і щільніше листя, інший смак і використання. Зелена цибуля має видиму цибулину на денці, чого немає в цибулі-порею. Листя цибулі-порею волокнисте й товсте, тоді як у зеленої цибулі тонке, вузьке та пористе.

Цибуля-порей має дуже високий вміст вітамінів А і К і є хорошим джерелом вітаміну B-6, фолієвої кислоти, заліза, кальцію та марганцю.

Рослина також містить багато клітковини й антиоксидантних речовин і мало калорій, вона є легким сечогінним засобом.

Загалом цибулю рекомендують вживати для покращення роботи серцево-судинної системи і як засіб від запалення будь-якого характеру.

Після приготування на плиті або в духовці, цибуля матиме ніжну консистенцію й солодкий присмак.

Зі смаженої цибулі-порею виходить надзивчайно смачний гарнір для м’ясних страв, вона чудово відтіняє смак овочів у супі.

 Цікаві факти про цибулю-порей

• Цибуля-порей — це певною мірою листові їстівні овочі, які, як вважають, виникли в деяких частинах Середземноморського регіону. Їх культивували тисячі років.
• Ботанічна класифікація цибулі-порею — дворічна трав'яниста рослина з роду Allium, родини цибулевих.
• Цибуля-порей здебільшого зеленого кольору з великими пласким листям, яке починає рости з центру, одне навколо іншого. Листя утворює товсте стебло біля основи, яке забарвлене в білий колір. Щоб виростити високі й великі стебла, рослину зазвичай вирощують у борознах, підгортаючи в ході росту.
• Цибуля-порей глибоко вкорінена у валлійській культурі. Існують легенди про валлійських солдатів, які носили овоч у своїх капелюхах, щоб відрізнити своїх від ворожих солдат саксів, 640 року нашої ери.
• Цибуля-порей зазвичай має діаметр від 2,5 до 6 см і може досягати 1,5 м заввишки, хоча, під час продажу в магазині чи на ринку, верхівки зазвичай обрізають і викидають, зменшуючи розмір рослини приблизно до 60 сантиметрів або й менше.